вівторок, 31 травня 2022 р.

Виставка малюнків: "Разом до перемоги" до Дня захисту дітей

Хоменко Дарія
Николюк Вероніка

Савіцький Назар
Симонова Мар'яна


Сафронова Анна

Складанюк Арина

Павлик Олександр
Ніколаєва Даніела

Кучинський Іван

Іванюк Крістіна

Залізний Ілля


Миколаєнко Дмитро




 

Онлай-урок у 4-Б "Прощавай, початкова школо!", Романівський ліцей №1, 2022рік

 












Безмежно дякую усім за те, що всі ці нелегкі 4 роки були поруч!!!
Все буде Україна!

Останній дзвоник у 4-Б класі. Прощавай, початкова школо!


На ось такій веселій ноті я хочу розпочати наш урок. Давайте разом пригадаємо який наш 4-й клас.


Роки, роки! Невпинні, невблаганні,

Вони пливуть рікою в небуття,

В бездонні тихо тонуть і зникають…

На жаль, рокам немає вороття,

Та пам’ять – джерело життя й безсмертя,

Вихоплює із глибини років.

Те, що було найкраще, наймиліше,

Що не забудеться в гущавині віків.

Доброго дня усім! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце,  співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням. У нас свято, але свято з присмаком смутку.

Час летить  невблаганно  і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю.

— У нас сьогодні присутні найближчі, найрідніші для наших випускників люди — батьки, бабусі й дідусі. Для них сьогоднішній день — також свято. Адже, дивлячись на своїх дітей, батьки згадують і своє дитинство. А від того стають ще красивішими і навіть молодшими. 

Чотири роки тому утворилася наша шкільна сім'я. Було складно і цікаво не тільки дітям, а й батькам. Треба сидіти за партами, не можна розмовляти на уроках з друзями, їсти цукерки, але так незвично працювати в команді, сидіти спиною до вчительки, навчатись, граючись.

І ось зараз ми також трішки пограємось та попрацюємо.

      Дорогі батьки!

Ви дяку прийміть за дітей хороших,

За втрачені сили, недоспані ночі,

За допомогу, за ваші уміння,

За віру в дітей, за ласку й терпіння.

Бажаю, ще більше терпіння набратись,

Бо ще сім років вам разом навчатись.

Хочу окремо звернутись до мам.

Дорогі мами!

Прийміть мої найкращі вітання,

Багаті й щирі побажання:

Міцного здоров’я, доброї надії.

Щоб завжди збувались усі Ваші мрії.

Бажаю долі щедрої, любові вірної.

Ще й радості ясної два крила,

Щоб калина довго Вам іще цвіла.

Поруч з нами чотири роки були і батьки. Батько – голова сім’ї, сила і гордість.

Також  батькам сказати слово хочу.

Всі вони Вас, діти, як пташенят зростили,

Давали усім раду, як могли.

І в душах Ваших сонце засвітили,

І крила для польоту Вам дали.

В цей день святковий і чудовий.

Нехай Вам сонце ллє тепло до ніг,

Радості Вам, щастя і здоров’я

На роки, на довгий, довгий вік!

Живіть, рідненькі батьки, на світі

І будуть діти любов’ю зігріті.

Бо поки є мама і тато, доти є сонце,

Є пташина, і цвіт під віконцем.

За те, що не залишалися осторонь шкільних проблем і брали активну участь у житті класу, мамам присвоюється звання «Фея мудрості та терпіння», а татусям – «Король мужності й витримки». 

А також поруч із нами були наші старійшини: бабусі та дідусі

Спасибі, бабусю, дідусю,

Спасибі рідненькі,

За щирість сердечну

Й турботу про нас,

За руки невтомні,

Що не знають спочинку,

Й готові на поміч

Прийти повсякчас!

Ото ж хочу Вам, шановні, висловити свою безмежну вдячність за те, що всі ці 4 роки були поруч...

Дякую за вогонь душі, ентузіазм і підтримку.

Дякую за щоденні зусилля та витримку, цінні поради та активну життєву позицію! Низький уклін за відповідальне ставлення до своїх батьківських обов'язків! Бережіть себе, своїх дітей та рідних! Хай щастить Вам та Вашим дітям!!!

Була щаслива працювати з Вами та Вашими дітьми!

У нас у всіх прощальний настрій,

І схвильовані ми вкрай:

Скажем разом:

«Старша школо, здрастуй!

Початкова школо, прощавай!»

Ви відпочините за літо,

Воно, як ластівка, промчить.

А у вересні для вас усіх привітно

Шкільний дзвіночок продзвенить.

Але де б ви, діти, не були
 

І через рік, і через два,

Через десяток років,

Пройшовши чимало доріг,

Зробивши сотні кроків,

Ось ці серця, як оберіг,

Горітимуть, не згаснуть,

І совість, скромність, доброта

Навіки в них осядуть,

І на тернистому шляху

Вам Чесність допоможе.

Про Людяність і Милосердя

Забувать також негоже.

Без якостей оцих

Вам  не здолати

Всіх крутих доріг.

Тому не забувайте,

Що серце ваше –

Це Богом даний оберіг.

Дорогі діти! Сьогодні ви прощаєтеся з однією стежиною дитинства – початковою школою. Упродовж чотирьох років ваші маленькі сердечка пломеніли любов’ю, добротою до всіх оточуючих.

Я сподіваюся, що і надалі вони даруватимуть тільки любов.

На згадку про початкову школу хочу ногородити вас Дипломами з присвоєнням таких звань:

-         «Лорд чудових вигадок»;

-         «Мадмуазель логіки»;

-         «Міс найдзвінкіший голосочок»;

-         «Бадьора леді-витівниця»;

-         «Леді чемність»;

-         «Чарівниця порядку»;

-         «Фея скромності та старанності»;

-         «Ошатна панночка»;

-         «Царівна доброти»;

-         «Отаман спритності й моторності».

Дякую за те, що були зі мною всі ці роки!
Люблю кожного з Вас!
Все буде Україна!
Слава Україні!
Героям слава!